Мої думи

“Думи, мої думи, лихо мені з вами” – це вірш відомого українського творця, Тараса Шевченка.

У Петра Антипа “Думи” – це скульптура, у якій представлена алегорія на метафоричну тяжкість думок та ідей людини, які вона “несе” та копить протягом життя, щоб передати це як найцініше людству. Тяжка голова людини як образ, віри в ідею та сенси творця (художника), бо лише віддавши їх він отримує відповіді, що набувають кожен раз нової форми. Представлений образ людини говорить: “Це мої думи, я несу їх вам”.

АНТИП ПЕТРО

Народився 4 квітня 1959 р. у Горлівці Донецької області, Україна. Протягом 1980 – 1984 рр. навчався в Пензенському художньому училищі ім. академіка К. А. Савицького.

Архітектор, скульптор, маляр, графік, громадський діяч. Заслужений художник України (2009). Член Національної спілки художників України (1989). Стипендіат Спілки художників СРСР (1990).

Один із засновників галереї «Схід-Арт» у Горлівці (1989) та «Арт-галереї 13» у Донецьку (2007). Ініціатор і співорганізатор трьох міжнародних симпозіумів зі скульптурі в камені: у Горлівці (1989), Донецьку (2006) та Святогірську (2007). Постійний учасник міжнародних і всеукраїнських художніх виставок й скульптурних симпозіумів.

Автор проекту «Фонтан життя» в Запоріжжі (2005), який увійшов до Історії українського мистецтва (т. 5, 2007); фонтана «Грошеве дерево» в Донецьку (2009); пам’ятника Петрові Горлову (1999); співавтор пам’ятників Т. Шевченку в Горлівці й Добропіллі; академіку М. Амосову на Байковому кладовищі в Києві (разом із О. Дяченком, 2003); Федору Єнакієву (2010) та поету Степанові Руданському в м. Калинівці Вінницької області (2014).

Твори Петра Антипа знаходяться в музеях, галереях і приватних колекціях України, Росії, Франції, Німеччини, Італії та Швеції. Полотна майстра були закуплені Спілкою художників СРСР і Міністерством культури України.

Про творчість мистця знято п’ять документальних фільмів. Його ім’я ввійшло до наступних видань: каталогу «Погляд. Єдність 100 українських мистців світу – 100-річчю українських поселень в Канаді» (1995); альбому «Мистецтво України ХХ століття» (2000); Енциклопедії сучасної України (2001); Історії українського мистецтва», т. 5 (2007); каталогу виставки «DE PROFUNDIS» (З глибин…) Віхи української пластики (Мистецький Арсенал, 2009) і т.д.

З 2014 року живе і працює в Києві.